Бажання бути в курсі подій, особливо під час війни, цілком природне й необхідне. Але нескінченне прогортування стрічки новин в телефоні (думскролінг), що супроводжується негативними емоціями (страхом, обуренням, сумом, відчуттям безсилля тощо), може зашкодити ментальному здоров’ю.
«Жінка, 47 років. Рік скаржилася на хронічну втому, безсоння і постійні болі в шлунку. Шукала соматичну причину, але аналізи та УЗД патології не виявили. На першій консультації провели тестування, яке показало 16 балів, це – помірно-тяжка депресія.
Якщо у відповідь на ваші поради дитина закочує очі, а на питання: «Як пройшов день?» відповідає без зацікавленості у розмові — знайте, що ви в цьому не самі. Знайти підхід до підлітка може бути непросто, але налагодити здоровий контакт з дитиною дуже важливо. В рамках Місяця обізнаності про ментальне здоров’я ділимося порадами, як батькам спілкуватися з підлітками від Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Ми часто забуваємо, що жити під час війни та невизначеності — це вже величезна робота, яка потребує неабияких зусиль.
Вчасне тестування, регулярний медичний нагляд і безперервне лікування дозволяють людям з ВІЛ жити повноцінним життям, працювати, планувати майбутнє та народжувати здорових дітей.
Чи помічали ви за собою, що часто прокручуєте в голові катастрофічні сценарії перед важливою зустріччю, шукаєте приховані сенси у відповіді «ОК» від близької людини або прокидаєтеся з думкою: «Я знову все зіпсую»? Негативні думки можуть впливати на настрій і рішення, які ми приймаємо.
Понад 120 тисяч українців можуть отримати психіатричну, психотерапевтичну і психологічну допомогу в центрах ментального здоров’я щороку. 195 центрів працюють в усіх регіонах країни.
Спочатку горять дедлайни, а потім вигораєте ви. І що з цим робити?
Коли ми опиняємося в стресовій або конфліктній ситуації на роботі чи у спілкуванні з близькою людиною — емоції можуть затьмарити розум. Тривога, роздратування, злість провокують миттєву реакцію та відповідь, про які ми часто згодом шкодуємо. Це можна змінити й навчитися реагувати не імпульсивно, а усвідомлено.
Дослідження ВООЗ 2025 року показало, що 72% опитаних українців протягом року стикалися з проблемами, пов’язаними з психічним здоров’ям, зокрема з тривогою та депресією. Проте по фахову допомогу зверталася лише одна людина з п’яти.
Ментальне здоров’я – це не окрема тема «для фахівців», а частина нашого щоденного життя: у родині, на роботі, у взаємодії з дітьми та тими, хто поруч.
Традиційно хлопців із дитинства привчають, що справжній чоловік має все витримати сам. Бути сильним. Бути опорою. Не скаржитися. Не показувати, що важко. Такі установки часто не дають говорити про свій стан навіть тоді, коли емоції вже переповнюють. Страх виглядати «слабким», ніяковість перед близькими — усе це змушує чоловіків мовчати. Під час війни ці внутрішні вимоги стають ще суворішими, а коли навколо так багато болю, здається неправильним говорити про власний.
Похмурі дні та зміна погоди можуть посилювати відчуття емоційного вигорання. На жаль, універсального рішення, як із цим впоратись, не існує. Але разом із проєктом Психічне здоров’я для України ми зібрали поради фахівців — з чого варто почати та чому це може допомогти.
Кожен із нас може часом почуватися вразливим чи вразливою, відчувати тривогу, проживати травматичні ситуації та внаслідок цього — панічні атаки.
У щоденних викликах легко забути про власні потреби, але саме маленькі жести підтримки допомагають зберігати рівновагу, відновлювати сили та відчувати опору в собі. Про це нагадує «Ти як?» у постах серпня: