Ехінококоз – гельмінтна інвазія, що потребує профілактики та своєчасного вияву

ДУ «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» надає роз’яснення фахівцям медзакладів та населенню Харківського регіону щодо ехінококозу- —однієї з найпоширеніших гельмінтних інвазій та закликає до вжиття заходів, які забезпечують покращення епідеміологічного нагляду за цією хворобою.

Ехінококоз широко розповсюджений у країнах з розвиненим скотарством: Греція, Італія, Болгарія, країни ПІвденної Америки, Північного Кавказу, Киргизстан, Узбекистан, Україна (Одеська, Херсонська, Миколаївська області).
За 2023 рік у 27 країнах Європейського Союзу зареєстровано 929 випадків ехінококозу. В Україні випадки ехінококозу реєструються щорічно (за період 2019—2024 рр. – 195 випадків).
Збудником  ехінококозу є стрічковий гельмінт Echinococus, який паразитує в організмі основних господарів (собак, вовків, лисиць та ін.). В організмі проміжного господаря (людини, вівці, кози, свині, лисиці) паразитує личинкова стадія гельмінта, яка і обумовлює клінічну картину захворювання – появу кіст (пухирів) у печінці, легенях, нирках, селезінці, підшлунковій залозі та інших органах.
Виділяють два типи хвороби, які викликаються різними видами ехінококів: кістозний ехінококоз та альвеолярний.
 Зараження людини ехінококом відбувається при вживанні в їжу ягід, овочів, фруктів, забруднених фекаліями собак та через немиті руки після контакту з тваринами, обробки шкур тварин. Групами ризику щодо зараження ехінококозом є особи, які мають професійний контакт з тваринами – чабани, працівники тваринницьких господарств, м’ясокомбінатів, зоопарків, ветеринарами, робітники хутрових майстерень, власники собак тощо.
Клінічні прояви ехінококозу дуже різноманітні та залежить від локації ехінококових кіст. При ехінококозі печінки хворі скаржаться на тиснення та біль у правому підребер’ї або надчеревній ділянці, збільшення розмірів живота, лихоманку. Ехінококоз легенів проявляється болями у грудях, лихоманкою, кашлем. Хвороба часто має хронічний перебіг. Ехінококова кіста росте повільно, у зв’язку з чим клінічні прояви захворювання виникають пізно, коли вона досягає значних розмірів. Переважна кількість пацієнтів виявляється на пізній стадії хвороби під час інструментальних або лабораторних методів досліджень.
Методом вибору діагностики ехінококозу (особливо для виявлення кіст у печінці) є ультразвукове дослідження, яке дозволяє детально оцінити структуру кіст, визначити стадію захворювання та тактику лікування. Для більш точної топічної діагностики кіст (особливо при складній локалізації) використовується комп’ютерна томографія. При підозрі на легеневий ехінококоз застосовується рентгенографія органів грудної клітини. Серологічний метод діагностики (імуноферментний аналіз) є доповненням до інструментальних методів.
За даними статистичних звітів у області у різні роки реєструвалось від 5 до 10 випадків ехінококозу, в останні три роки кількість хворих суттєво зменшилась: у 2023 році зареєстровано 3 випадки, у 2024 році – 1 випадок, за поточний період 2025 року – 3 випадки.
ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ» наголошує на необхідності покращення епідеміологічного нагляду за ехінококозом шляхом своєчасного його виявлення з використанням інструментального і лабораторного обстеження та  проведення обмежувальних протиепідемічних заходів в осередках.

Джерело:  ДУ «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»