Skip to main content

ЯКІ Є ТЕСТИ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Вірусні гепатити В і С залишаються прихованою загрозою громадському здоров’ю. За оціночними даними 2019 року, поширеність вірусного гепатиту С (ВГС) в Україні становить 5% населення, близько 3,6% населення хворіють на хронічну форму ВГС. Водночас на вірусний гепатит B (ВГВ) хворіють 1,5% населення


Попри це, більшість людей не знають про свій статус, адже гепатити В і С можуть тривалий час не проявлятися жодними симптомами. Саме тому регулярне тестування на ВГ має важливе значення для збереження здоров’я.

Під час діагностики, встановлення діагнозу та моніторингу стану пацієнта з ВГВ і ВГС проводять дослідження, що визначають наявність антигенів, антитіл і генетичного матеріалу вірусу в крові. Віруси гепатиту В і С містять на своїй зовнішній поверхні або всередині окремі частинки — антигени. Коли імунна система організму стикається з вірусом, вона намагається його подолати, виробляючи антитіла. Тобто поява антигена вірусу в організмі є причиною появи антитіл.

Організму людини зазвичай треба кілька тижнів, щоб утворити достатню кількість антитіл, яку зможе виявити тест. Але якщо імунна система ослаблена, організм може не виробити антитіл до вірусу, і тест на їх визначення буде неінформативним. Окрім того вироблені антитіла до вірусу гепатиту С залишаються в крові навіть після повного одужання. Тому лікар порадить обрати інший метод діагностики, а саме — виявлення генетичного матеріалу вірусу.

Все починається зі скринінгу на маркери ВГВ і ВГС, який допомагає виявити ті самі антитіла або антигени вірусу в крові. Скринінг проводять за допомогою:

  • швидких тестів (ШТ) — результат можна отримати за 15–20 хвилин;
  • імуноферментного/імунохемолюмінесцентного аналізу (ІФА/ІХЛА) — це лабораторні методи, тому результат доступний не відразу, а за кілька годин або навіть днів.

Водночас лише виявлення позитивного результату скринінгу на маркери ВГ лікарю не достатньо для встановлення діагнозу ВГВ чи ВГС та призначення лікування. Тому необхідно проведення підтверджувальної діагностики методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест). ПЛР-тест безпосередньо визначає наявність генетичного матеріалу вірусу, а саме рибонуклеїнової кислоти (РНК) ВГС та дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) ВГВ, що точно вказують на інфікування ВГВ і ВГС.

Саме тому дослідження методом ПЛР є обов’язковим для встановлення діагнозу ВГВ або ВГС.

Дізнавайтесь більше на сайті ЦГЗ https://tinyurl.com/bddjskfh

Джерело: Центр громадського здоров’я України

вірусні гепатити, гепатит

Перейти до вмісту